ЕКСКЛЮЗИВ УКіно. Олександра Сизоненко: Мені хотілося б грати більше неоднозначних ролей

Олександра Сизоненко – ще одна представниця молодого покоління талановитих акторів. Вона зіграла в багатьох фільмах, серед яких “Гніздо горлиці” та “Мир вашому дому!”. Окрім цього, з 2015 року Олександра працює в Київському академічному Молодому театрі.

Ексклюзивно для УКіно акторка розповіла про необхідність освіти, свій типаж та найтяжчий момент фільму “Гніздо горлиці”.

Чи потрібна освіта, щоб бути акторкою?

Так,я вважаю,що освіта необхідна. Чомусь у багатьох складається враження,що акторство – це щось дуже просте. Але це професія, і вона насправді дуже тяжка. Звичайно, є прості ролі,на які підійдуть і «люди з вулиці». Але серйозні роботи потребують знань і навичок. Наприклад, у мене були знімальні дні,коли 12 годин підряд я мусила плакати у кожній сцені. І це не найскладніше,шо може трапитися з актором на знімальному майданчику. Я помічала, що для аматорів найскладніше – повторювати одні і ті ж емоції,дії і слова багато дублів підряд. Відсутність цієї навички значно ускладнює і затягує знімальний процес. Освіта дає дуже багато:смак, відчуття міри, самоконтроль, розуміння, як зробити роль… Я вважаю, що освіта і майстерність – це те що зберігає твоє психічне і фізичне здоров`я. Грубо кажучи, виконати завдання режисера і при цьому не зійти з розуму.

Якою була ваша перша роль? Як ви її отримали? Які були враження від першого знімального дня?

Перша моя роль була у чотирьохсерійному телефільмі про Чорнобиль. Це було після першого курсу Карпенка-Карого. Наші педагоги зі сценічної мови порадили весь наш курс кастинг-директору, і ми грали 10й клас школи. У мене навіть було дві репліки,  тому я була дуже щаслива! Того дня я відчула себе на своєму місці і відтоді завжди так почуваюся на знімальному майданчику.

Ви граєте переважно позитивні ролі. Як ви думаєте, чому так складається?

Це для мене сумне питання. Мені б хотілося грати більше неоднозначних ролей.Хоча я намагаюся кожну мою позитивну героїню робити особливою. Мені здається,що я можу значно більше, ніж мені пропонують. Це питання типажу: у мене досить позитивна зовнішність. Зараз епоха типажності,мало кому вдається впевнити режисера і кастинг-директора у своїй спроможності зіграти щось не зовсім притаманне тобі. Іноді у мене виходить,але хотілося б частіше. Але я знаю,що колись знайдеться режисер,який у мене повірить і дасть можливість розкрити інші мої грані. Так в одному серіалі у мене була роль наркоманки, яка потрапляє у бордель. Цікавий досвід! У таких роботах можна дозволити собі все. Відчуття,ніби ти можеш користуватися більшою кількістю фарб. Позитивні ролі – це робота напівтонами,а негативні – це великі сміливі мазки.

 Чи імпонує вам ваша героїня з фільму “Гніздо горлиці”? В чому ви схожі, а в чому – відмінні?

У «Гнізді горлиці» я грала,якщо можна так сказати,тему. Тему проблем у відносинах батьків і дітей. У меншій чи більшій мірі,ця тема є близькою кожній людині. Я грала дівчину,що дуже потребує маминої уваги,підтримки та поради,але мама на заробітках в Італії…Не можу сказати що в нас спільного,чи відмінного. Протягом зйомок я весь час думала про дітей, чиї батьки поїхали на заробітки і як це вплинуло на їхні долі. І згадувала якісь моменти, яких мені не вистачало від батьків.

Фото зі зйомок фільму “Гніздо горлиці”. Олександра разом з Риммою Зюбіною та Віталієм Лінецьким

Цей фільм отримав багато нагород на фестивалях різного рівня. На вашу думку, в чому полягає секрет такого успіху серед кінокритиків?

Мені здається,що успіх фільму склався з багатьох факторів. По-перше, був просто блискучий акторський склад і прекрасний чуйний режисер Тарас Ткаченко,який уміє дати актору свободу і відчуття правди. Неймовірний оператор – Олександр Земляний! Та і взагалі уся група,що працювала на 200%. Цей фільм не схожий ні на який інший,він не намагається щось копіювати чи комусь догодити. Він – справжній, він -український,живою українською мовою на дуже болючу для України тему – заробітчанство.

Який був найтяжчий момент на зйомках?

Найтяжчий момент «Гнізда горлиці» був не на зйомках. Після першого знімального блоку загинув Віталій Лінецький…і це був жахливий удар для віх нас. Ми з Тарасом були у Віталіка на його останньому спектаклі,усі разом святкували закриття сезону в театрі. А через два тижні людини не стало… Ніхто не міг повірити. Для всієї групи було справою честі дозняти “Гніздо горлиці”. Тарас не вирізав жодної сцени з Віталіком!Все увійшло у фільм! Ви собі не уявляєте, яка це велика втрата для українського кіно. Ми втратили генія!

Також ви знялися у трагікомедії «Мир вашому дому!». Ви читали пєсу Григорія Горіна «Поминальна молитва» до зйомок?

Так,я читала п’єсу. Скажу більше, це одна з моїх улюблених п’єс! І повість Шолом-Алейхема, за якою написана п’єса, також читала. Трагікомедія взагалі мій улюблений жанр,сміятися крізь сльози – це ж прекрасно! Це дуже людяна п’єса про речі, що розділяють і об’єднують людей. Цей матеріал мене настільки надихнув, що я поїхала мандрувати до Ізраїлю. І ви знаєте – це неймовірний народ і неймовірна країна! Попри всі жахіття,що випали на їхню долю, люди не зупиняються,не втрачають позитиву і будують квітучу країну у пустелі.

Олександра з колегами на прем’єрі фільму “Мир вашому дому!”

Як вам було співпрацювати з режисером та акторами?

З Вовою Лертом працювати тяжко але цікаво,у нього такий метод: він вимагає від актора багато варіантів сцени і не зупиниться, доки не побачить той варіант,який треба. Тому я двадцять сім дублів заносила у хату повне відро і говорила одну репліку. Більшість сцен у мене були з Антоном Шагіним,він дуже коректний,досвідчений і  талановитий партнер. Працювати з ним – це був дуже крутий досвід!
Які нові навички вам довелося розвинути спеціально заради зйомок?
Якось для чотирьосерійного фільму де я грала плавчиху, мені знадобилося навчитися плавати кролем і красиво стрибати з тумбочки. А зараз буду вчитися грати на фортепіано,бо мене затвердили на роль піаністки. Обожнюю,коли треба вчитися чомусь новому для ролі!
Фільми, вироблені в Україні, мають бути українською мовою?
Мені б дуже хотілося більше грати українською мовою! Поступово української мови у кіно і серіаловиробництві стає все більше, і це чудово! мені хотілося б більше чесних сценаріїв,у яких би був симбіоз української, російської, англіської, суржика,діалекту і сленгу. А в наших сценаріях здебільшого персонажі розмовляють літературною неживою мовою.
Які перспективи у молодих акторів на українському кіноринку?
Наш кіноринок дуже стрімко розвивається. Дай Боже,щоб так було і далі! І с кожним роком у молодих і талановитих все більше шансів і можливостей. З’явилися нові молоді обличчя,у молодих є можливість грати головні ролі у повнометражних фільмах, у серіалах. Наші фільми представляють на міжнародних фестивалях! Так, у нашому кіновиробництві багато проблем,але якщо порівнювати ситуацію з тим,що було хоча б декілька років тому, то є надія,на прекрасне майбутнє! І я впевнена, що це тільки початок!
Фото з особистого архіву акторки
Поділитися

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*