ЕКСКЛЮЗИВ УКіно. Людмила Загорська: Номінація на “Телетріумф” стала для мене повною несподіванкою

Людмила Загорська – українська акторка театру та кіно. В її доробку майже 70 кіноробіт, серед яких “Століття Якова”, “Провідниця”, “Прислуга” та “Тато Ден”. Цього року акторку було номіновано на телевізійну премію “Телетріумф” у номінації “Акторка телевізійного фільму/серіалу”.

Ексклюзивно для УКіно Людмила Загорська розповіла про враження від номінації, зйомки у “Століття Якова” і те, як вдається поєднувати кіно та театр.

Як ви ставитеся до того, що вас було номіновано на “Телетріумф”? Це ваша перша номінація?

Так, це моя перша номінація. І, чесно кажучи, я на неї вже зовсім не очікувала. Для мене це було повною несподіванкою.

Як ви вважаєте, чому вас було номіновано саме за вашу роль у « Тато Ден»? Чи були ви здивовані, коли дізналися, що саме ця робота принесла вам номінацію?

Я дуже вдячна компанії Film.UA за те що, по-перше, запропонували мені цю роль, а по-друге – що оцінили її втілення мною і врахували гідною, щоб номінувати на основну телепремію країни. Звичайно, я цього ніяк не чекала, тому що роль Даші не головна у серіалі, а лише одна з цілого букету яскравих персонажів. Але це дуже цікавий образ. Даша вже немолода, самотня, з непростою долею жінка, але при цьому вона весела, щира, позитивна, дещо наївна і тому виглядає смішною. Вона вірить, що все ще попереду і робить все від неї можливе, щоб знайти своє щастя, тому часто потрапляє у кумедні ситуації. Коли закохується в свого сусіда нетрадиційної орієнтації, опікує його, рятує від маленької мишки, або коли йде на побачення з хлопцем на 10 років молодше і всю ніч замість палких обіймів спостерігає, як він рубиться в комп’ютерні війни на самосвалах.

 

Фото зі зйомок “Тато Ден”

Мені ця роль сподобалася відразу, ще на пробах я подумала, що вона мені підходить більше, ніж будь-кому. І заради неї, до речі, я відмовилась від своєї давньої мрії поїхати до Італії, хоча вже був на цей час арендований будиночок, і в моєму паспорті стояла італійська віза. Але продюсери сказали, що не можуть мене відпустити навіть на тиждень. Тому все літо я присвятила ролі Даші і “Татові Дену”. А італійська віза в паспорті залишилась на пам’ять про ці зйомки.

Як ви оцінюєте свої шанси на перемогу?

Свої шанси на перемогу я оцінюю дуже примарно. Тому що зі мною в категорії Олена Кравець, що більше відома широкому загалу, дякуючи 95-му кварталу, та й серіал “Слуга народу” має більшу популярність у глядачів. А ще – Ніна Антонова, талановита акторка з великим досвідом, думаю вона варта нагороди за весь свій творчий шлях. Тому якщо серед усіх виберуть мене, моєму здивуванню не буде меж.

Взагалі цьогорічна премія для мене особлива, тому що крім мене на нагороду претендує мій коханий чоловік Тарас Дудар як кращий режисер за фільм “Будинок на холодному ключі”. І за нього я вболіваю більше, ніж за себе, і вірю в його перемогу. Так що розчарованою я точно не буду.

Міні-серіал “Століття Якова“, де ви зіграли одну з центральних ролей, теж було номіновано на “Телетріумф”. Як ви оцінюєте його шанси на перемогу в окремих категоріях?

Якби мене номінували на премію за роль у “Столітті Якова”, я б здивувалась менше… Здивувалась би, але менше… Тому що цей фільм мав більший резонанс, і після того, як він вийшов в ефір, мені стали писати дуже багато людей зі схвальними відгуками про мою роботу, і це було надзвичайно приємно. На жаль, нікого з акторів цього фільму не номіновано. Але я знаю, що висунуто на премію оператора картини – Ігоря Іванова. Він дійсно прекрасний майстер, гадаю, що мою героїню він зняв краще, ніж я її зіграла. Дуже йому вдячна і бажаю успіху! Так само бажаю успіху продюсерам і групі фільму у інших номінаціях.

До речі, про “Століття Якова”. Як вас затвердили на роль Зосі? Як ви особисто можете охарактеризувати цю героїню? 

Коли мене запросили на проби, я ще не читала роман Володимира Лиса і сценарію теж. Мені прислали невеличку сцену, з якої не було зрозуміло масштаб всього образу. Я не знала, що потрібно буде зіграти героїню від молодого віку, коли вона вела безтурботне і грайливе життя серед польської шляхти, до її трагічної загибелі. Навіть не знаю, як з тієї маленької проби режисер і продюсери фільму зрозуміли, що я з цим впораюсь. Але мене затвердили відразу, і я їм за це дуже вдячна. Тому що таку роль можна назвати подарунком!

У Зосі є всі фарби які мають бути у справжньої жінки. Вона приваблива, граційна, жіночна, гарно вихована, щира, вміє кохати, піклується про своїх близьких, небайдужа до долі усіх людей, має високі моральні принципи і здатна навіть на героїчні вчинки. Зіграти таку роль у фільмі за сценарієм по талановитому роману велике щастя, навіть не знаю, чи випаде воно ще на моїй долі.

Які взаємини склалися у вас з Романом Луцьким, виконавцем ролі Якова, на знімальному майданчику?

Як мені казали, найпершими на ролі в “Столітті Якова” затвердили мене та Станіслава Боклана. Інших персонажів вибирали ще довгий час. Найдовше шукали виконавця ролі молодого Якова. Мене часто викликали на парні проби з багатьма нашими молодими акторами. І коли нарешті ми зустрілись з Ромою, то миттєво знайшли спільну мову, режиссер навіть нам робив зауваження, що ми надто захопилися один одним…Рома дуже приємна людина, щира, відкрита, до того ж дуже привабливий хлопець, тому які ще могли виникнути почуття? Лише щира симпатія. А під час зйомок я навіть іноді ревнувала його до виконавиці ролі  Улляни, тобто глибоко занурилася  в образ.

Людмила Загорська та Роман Луцький у міні-серіалі “Століття Якова”

Який момент дався найтяжче під час роботи над фільмом?

Правду кажучи, це, напевно, буди найважчі зйомки в моєму житті, і фізично і емоційно. Тому що я відчувала відповідальність за цього персонажа, і було б дуже прикро все зіпсувати. До того ж ми знімали в якісь аномальні морози -17-19 градусів,  на хуторі серед лісу, без опалення, іноді по 14 годин… Навіть важко вибрати, що було найтяжчим… Можливо, коли ми знімали сцену, де Зося рятує все село від спалення. Найемоційніший момент в ролі, а в нас на все було лише 10 хвилин, тому що сонце сідало, а іншого часу більше не було. Тому все потрібно було зробити з одного дублю без репетиції… Або коли мою героїню вбили, і я в одній сорочці і з босими ногами лежала більше години на промерзлій землі в калюжі крові… Можливо й справді щось достойне народжується в муках…

Окрім кіно, ви ще акторка Київського ТЮГу на Липках. Як вдається встигати поєднувати роботу в театрі та кіно?

В моєму дипломі написано – актриса театру та кіно, і я не уявляю свого життя ні без того, ні без іншого. Тому, як не важко, я буду намагатися не втратити можливість отримувати задоволення і від сцени, і від роботи на знімальному майданчику. Поки що мені це вдається.

Чим ви займаєтеся зараз? В яких кінороботах задіяні? Які ваші плани на найближче майбутнє?

Нещодавно закінчились зйомки у фільмі “Чуже життя” компанії Star Media, там в мене не велика, але дуже цікава роль. Думаю, фільм вийде дуже достойним, з нетерпінням чекаю прем’єру. Зараз знімаюсь в одній з головних ролей в серіалі “Серце матері”, там дуже драматичний образ, а ще знімається другий сезон серіалу “Провідниця”, що з успіхом пройшов на каналі СТБ.

І нарешті є надія з’явитись на великому екрані. Мова йде про фільм за творами Олександра Столярова за робочою назвою “Генделик” або “Паперове кіно” режисера Тараса Дударя.  Це дуже особиста історія.

Фото зі зйомок серіалу “Провідниця”

Чи впізнають вас на вулиці? 

Впізнають. Як не дивно, найчастіше – таксисти, продавці, та співробітники аеропорту. А після серіалу “Провідниця” я – зірка залізниці. На жаль, я рідко їжджу на потязі і цим не користуюся.

Як ви вважаєте, фільми, вироблені в Україні, мають бути українською мовою?

Звичайно, я хочу, щоб в Україні знімалися фільми українською мовою. Але щоб це була жива, красива мова без знущань і русизмів. І не потрібно думати, що якщо там не буде російськомовних персонажів, ми втратимо аудиторію. Це не так. “Століття Якова” тому доказ. Просто треба брати гарний матеріал, як, наприклад, твори Володимира Лиса.

Фото з особистого архіву Людмили Загорської

Поділитися

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*