За лаштунками Docudays UA: фестиваль очима волонтерів

Нещодавно завершився XV Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Цьогорічною темою фестивалю була рівність. І ось коли переможців визначено, залишається питання: а що відбувалося за лаштунками? Ми поспілкувалися з людьми, які бачили фестиваль з іншого боку, – волонтерами.

Насправді волонтерство на подібних заходах є поширеним явищем. Як правило, це активні молоді люди, що охоче допомагають у проведенні якоїсь події, отримуючи натомість незабутні враження та нові знайомства. Docudays не став винятком. Ось що розповідає волонтерка фестивалю Ліза Бащева:

«Якщо говорити про атмосферу у колективі, то можу сказати, що все було максимально позитивно та тепло. Ми всі намагалися один одного підтримувати та приходити на допомогу у потрібний час. Волонтери піклувалися і про глядачів, і про товаришів.»

Виявилося, що Ліза – справжня кіноманка, а тому допомагати на фестивалі було для неї задоволенням.

«Мені пощастило, бо на сеансах в основному я була усередині. Та, оскільки я обожнюю кіно, то це був для мене просто рай. Я передивилася купу фільмів і на своїй зміні, і на другій. Звісно потрібно було слідкувати за глядачами та допомагати їм при нагоді, однак це все насправді легко виконувані дрібниці».

 

Проте є й інші думки. Ще одна волонтерка Влада Фоміна розповіла про недоліки організації фестивалю.

 «Казалось, что организаторы не ценят наше (волонтерское) время: начиная от того, что встреча, назначенная на 8 утра, начинается в 9:30, и заканчивая тем, что на локации нас было 5 человек, что очень даже слишком, и большую часть времени мы нудились.»

На її думку, Docudays UA намагався справити певне враження «елітності», яке себе не виправдало.

«Это проявлялось в том, что на открытии показы проходили в вип-зале и обычном, в том, что, даже когда не было мест, запрещалось сидеть на полу во время показов. Скорее всего, это что-то чисто субъективное, но складывалось впечатление, что любая простота это что-то странное.»

Але незважаючи на всі недоліки, Влада вдячна Docudays за знайомство з чудовими людьми.

Не обійшовся фестиваль і без форс-мажорів. Волонтерка Маша згадує, як до них увірвалися «радикальні угрупування». За її словами, невідомі влаштували погром у залі та намагалися зірвати заплановану лекцію.

«Ворвалось людей 50, которые поломали наши плакаты. Они налетели на нашего режиссера, но он обьяснил им,что фильмы про АТО. Так что нас оставили в покое. Там был один радикал, который кричал там что-то про пропаганду гомосексуализма. Они пытались лекцию сорвать.»

 

Одного разу хтось повідомив, що будівля замінована, проте новина виявилася фейковою.

«В прошлом году я тоже была волонтером на Docudays, но такого не было, ибо тема была екология.» – ділиться думками волонтерка.

Задля уникнення подібних випадків в майбутньому правоохоронці влаштували справжнє чергування на фестивалі.

Але навіть це не зіпсувало дівчині враження від події. Вона волонтерить вже не перший рік, але час на Docudays цінує найбільше.

«Обожаю докудейс. Это был мой первый опыт волонтерства, который до сих пор остается самым волшебным. Такой атмосферы взаимовыручки, уважения и действительно достойного отношения к волонтерам нет нигде помимо этого фестиваля. Я не встречала во всяком случае.»

Нагадаємо, що Docudays UA – це щорічний міжнародний фестиваль документального кіно в Україні. Наступного разу він відбудеться весною 2019 року.

Фото з особистих архівів волонтерок

Поділитися

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*