«Червоні браслети»: Як знімали адаптацію культового серіалу

Не встиг каталонський серіал «Червоні браслети» (Polseres vermelles) з’явитися на екранах у 2011 році, як одразу зворушуюча та неймовірно світла історія про підлітків, які навчилися радіти життю у лікарняних стінах, завоював любов не тільки Іспанії, а й усього світу. Доволі швидко оригінальна версія збагатилася 9 адаптаціями, і в кожній молоді актори ставали справжніми зірками і кумирами глядачів.

В Німеччині та Італії «Червоні браслети» взагалі стали серіалом №1. Виконавчим продюсером американської версії виступив сам Стівен Спілберг. А українські творці після телевізійної прем’єри зробили перегляд серіалу благодійним.

Сподіваємось, ви вже долучились до цієї акції. І тепер хочемо розповісти про деякі подробиці знімального процесу.

Це історія про підлітків, які опинилися в лікарняних стінах на невизначений термін. 14-річний Олег, який вже 2 роки лікується від раку, вирішує організувати клан. В нього навіть є рецепт ідеального клану: лідер, другий лідер (той, хто міг би стати лідером за відсутності такого), незамінний (той, без кого клан перестав би існувати), розумник, красень і дівчисько. За кілька днів Олег збирає таку банду, і життя всіх її учасників змінюється – підлітки вигадують різні авантюри, влаштовують рок-концерти, перегони коридорами і бійки. Вони сваряться, закохуються, ревнують і кожен день допомагають один одному переносити важкі лікувальні процедури.

 

Автор сценарію іспанських «Браслетів» і головний ідеолог проекту Альберт Еспіноза, як і його герої, в дитячому віці втратив ногу під час лікування раку. Дитиною він провів багато часу в лікарні, і історію «браслетів» написав за власними спогадами.

«Я так жив, коли мені було 14. До 24-х я боровся з раком і за ці 10 років втратив не тільки ногу… Але я все одно був щасливий. Я дізнався, що будь-яка втрата – це придбання. Цей серіал – правда від початку до кінця, це моє життя, життя моїх друзів в той час, коли ми, підлітки, лежали в лікарні. Тоді я дійсно носив червоний браслет, він завжди надавав мені мужності, тому я і вибрав таку назву для серіалу. Я хочу, аби люди побачили, що можна хворіти на рак і бути щасливим, що твоє життя не закінчується, просто з’являється новий стимул».

 

Оскільки майже всі події серіалу відбуваються у багатофункціональній лікарні, для зйомок було використано нестандартний простір нового бізнес-центру, де звели декорацію площею понад 2000 кв. м. Але епізоди, які потребували спеціалізованого медичного обладнання, все ж таки знімали у реальній лікарні: це всі сцени в операційній, кабінеті МРТ, кабінеті ангіографії, реанімаційному блоці та кабінеті ЛФК.

На зйомках постійно були присутні лікарі в якості консультантів. Вони давали рекомендації знімальній групі та акторам щодо того, як правильно проводити медичні процедури.

 

За сюжетом лікарня, до якої потрапили герої серіалу, знаходиться в приморському місті. У вересні 2015 року знімальна група серіалу вирушила в експедицію в бік Туапсе. Саме там знайшовся санаторій з сучасним клінічним центром. Вибір локації зумовлений бажанням творців посилити контраст лікарняних стін і берега моря, штучного світла операційної та яскравих фарб неба над морським горизонтом.

 

Одна з сюжетних ліній знімалася в Барселоні, в Олімпійському басейні. Басейн – це метафоричний простір, світле приміщення з відкритим небом і без дна, в якому знаходиться душа людини. Саме цей басейн, розташований в мальовничому місці з панорамним видом на місто, був задіяний у зйомках оригінальної версії. В серіалі це ключова локація, якої, до речі, немає в книзі Альберта Еспінози. Просто іспанці в процесі зйомки зрозуміли, що кращої візуалізації простору між небом і землею не знайти. До речі, в адаптаціях інших країн для цього епізоду використали ліс або білу кімнату.

 

Юним акторам довелося нелегко, адже ніхто з них  ніколи не був в онкологічній лікарні. Вони шукали шлях, як прожити життя своїх персонажів. Хлопці читали блоги тих, хто переніс хіміотерапію та тренувалися грати в баскетбол на інвалідних візках разом зі спортсменами-паралімпійцями. А виконавиця єдиної дівочої ролі у серіалі з’ясувала, що вчинки її героїні нічим не відрізняються від того, як би вона діяла в своєму реальному житті.

«Якось ми провели маленький досвід – поїхали від метро до будинку на інвалідних візках. Ми були неприємно здивовані тій увазі, яку привернули до себе. Спортсмени-параолімпійці, з якими ми займалися до старту зйомок, теж підтверджували – важко переносити надмірну увагу натовпу, який починає тебе жаліти, а тобі хочеться бути на рівних з ними. Адже треба жити далі, хоч з ногою, хоч без ноги. І саме це ми хотіли показати в серіалі – що життя може бути насиченим та радісним в будь-яких умовах», –

– розповідає Філіп Єршов, який зіграв головну роль Олега.

 

Всі події серіалу показано очима підлітків – і це робить «Червоні браслети» особливим серіалом. Не зважаючи на те, що головні герої мешкають у лікарні, це світла и сповнена життя історія, яка має надихнути глядачів, змусити їх інакше подивитись навіть на таку річ як рак. А наявність однієї дівчини в команді хлопців додає сюжету інтриги в очікуванні, кого ж обере Христина?

 

Фото надане прес-службою film.ua

Поділитися

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*