Почесний громадянин й український діяч Олександр Сацький

 

Чули про радянський фільм «У бій ідуть одні старі»? Думаю: якщо ви і не бачили, то ваші батьки стовідсотково про нього чули. Ця кінострічка була знята режисером Леонідом Биковим у 1973 році.

Але всі ми чомусь залишаємо поза нашої уваги людину, без якої б цей фільм не зміг існувати. І саме сьогодні,  16 листопада 2017 року він міг би відзначати своє 87-річчя. Олександр Степанович Сацький — український (радянський) драматург і сценарист. Саме йому ми маємо завдячувати за такі прекрасні роботи: «Зірочка», «Київська соната», «Зоряний цвіт», «Вогонь», «Марина», «Вир», «Кармелюк» та інші.

Він працював редактором та сценаристом Київської кіностудії О.П. Довженка. І власне завдяки цьому він став відомим та успішним. Але його життя не одразу стало таким захоплюючим, адже він як ніхто інший знав: що таке війна. Олександр Степанович служив у армії, тому коли почалась Друга світова — брав участь у бойових діях на території України, отримав поранення, довгий час лікувався у госпіталі. Можливо, тому він вирішив піти іншим шляхом.

І доля випала так, що він став студентом Всесоюзного державного інституту кінематографії. Ще будучи на студентській лаві молодий драматург написав сценарії до одного повнометражного та двох короткометражних стрічок. А сценарій до фільму «Сказання про матір» за повістю «Материнське поле» Ч. Айтматова став його дипломною роботою. Після здобуття освіти його з радістю прийняли працювати на кіностудію ім. Довженка.  Олександр Сацький був не лише сценаристом, а й вправним письменником, у його добірці найвідомішими творами стали: «Назар», «Ця тверда земля», «Я родом з дитинства», «Гоц-гоц» та інші.  Але сценарист працював не лише в українській кіностудії, але й співпрацював з іншими країнами, а саме Югославією («Ловченфільм») й Казахстаном («Казахфільм»).

Кінострічка «Ця тверда земля» була знята у рідному місті сценариста — Пологах. Але Сацькому не сподобався результат фільму, адже у деяких сценах знімали не професіональних акторів, а навпаки простих людей. Коли відбулась прем’єра фільму — навіть не з’явився.

Олександр Сацький був членом Спілки кінематографістів України (тодішньої СРСР). Його праці нагороджувалися преміями на міжнародних конкурсах та кінофестивалях. А у 2006 році у його містечку Пологи було встановлено меморіальну дошку на будинку, де виріс сценарист та посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Пологи».

 

Поділитися

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*